Вторник, 12.12.2017, 09:31
Приветствую Вас Гость | RSS

ПНМК вчителів фізики
м.Красний Лиман

Статистика
Форма входа

Каталог файлов

Главная » Файлы » проекти

ІКТ-ПРОРИВ У ДІЯЛЬНОСТІ МІСЬКОЇ ПРЕДМЕТНОЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ КОМІСІЇ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ
[ Скачать с сервера (139.0Kb) ] 03.10.2016, 22:53
ПРОЕКТ ІКТ-ПРОРИВ У ДІЯЛЬНОСТІ МІСЬКОЇ ПРЕДМЕТНОЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ КОМІСІЇ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИКИ Виконавець: керівник міської предметної науково-методичної комісії вчителів фізики Гринько Ірини Миколаївни ЗМІСТ 1. Назва проекту. Актуальність проблеми……………………………….. 2. Мета, завдання та гіпотеза проекту …………………………………… 3. Понятійний апарат ……………………………………………………… 4. Етапи, термін реалізації проекту ……………………………………… 5. Опис проекту ………………………………………………………….. 6. Результати роботи над проектом ……………………………………… 7. Додатки ………………………………………………………………….. Назва проекту ІКТ-прорив у діяльності міської предметної науково-методичної комісії вчителів фізики Актуальність проблеми, наукове обґрунтування Сучасна система освіти активізує педагогічні пошуки, спонукає до творчої роботи, науково-дослідницької діяльності, стимулює самоосвітній процес кожного вчителя. Модернізація системи освіти вимагає суттєвих і якісних змін у практиці роботи педагога, визначає стрижневі напрями діяльності методичних служб. Все більшої актуальності набувають питання, пов’язані з посиленням неперервного характеру навчання і професійного удосконалення педагога як умови його активної адаптації до нових обставин і моделей діяльності, підготовки до рішення нових професійних завдань. Особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного вчителя на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, готовність використовувати інформаційно-комунікаційні технології та цифрові обчислювальні ресурси як допоміжний навчальний ресурс. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у професійній діяльності методичного керівника, педагога дає змогу оптимізувати зміст навчання, модернізувати методи й форми організації навчально-методичної діяльності для забезпечення високого наукового та методичного рівня викладання, індивідуального підходу в навчанні, підвищенні ефективності та якості надання освітніх послуг. Але якісного результату в застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій можна досягнути лише тоді, коли педагог сам наполегливо працюватиме з цими технологіями, а постійною практичною діяльністю підвищуватиме свою фахову майстерність. Саме це стало поштовхом до розробки проекту «ІКТ – прорив у діяльності міської предметної науково-методичної комісії вчителів фізики». Впевненість в тому, що саме інформаційно-комунікаційні технології і цифрові освітні ресурси є технологіями, які повною мірою відповідають змісту й завданням навчально-методичної роботи, сприяють досягненню мети гармонійного розвитку педагога з урахуванням його індивідуальних особливостей та готовності використовувати ІКТ як допоміжний навчальний ресурс визначили мету проекту. Мета проекту: Підготовка педагогічних кадрів (вчителів фізики) нового типу, готових до інноваційної діяльності в області освіти, які володіють прагненням до постійного підвищення своєї професійної кваліфікації в умовах інформатизації освіти України, здатних до партнерських стосунків як з учнями, так і з колегами. Завдання проекту 1. Проаналізувати рівень сформованості ІКТ-компетентності членів міської предметної науково-методичної комісії вчителів фізики. 2. Створити відкрите інформаційно-освітнє середовище у навчально-методичній роботі з педагогічними кадрами. 3. Створити організаційні умови для безперервного вдосконалення фахової освіти вчителів фізики, продуктивної професійної їх діяльності у новому інформаційному просторі. 4. Обґрунтувати та створити систему методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, набуття ними практичних навичок роботи з ІКТ як допоміжним навчальним ресурсом, широке залучення педагогічних працівників до науково-дослідницької діяльності, виявлення перспективного педагогічного досвіду та участь у його вивченні, узагальненні та впровадженні. 5. Експериментально перевірити ефективність ІКТ як бази сучасної науково-методичної роботи з педагогічними кадрами. Етапи, термін реалізації проекту Етап Завдання Зміст Термін Форми роботи Результат I. Діагностико-мотиваційний 1. Вивчення рівня сформованості ІКТ-компетенції педагогічних працівників. 2. Вивчення досвіду творчих вчителів. 3.Формування потреби у засвоєнні педагогічних інновацій – інформаційних технологій. 1. Уміння аналізувати власну діяльність. 2.Обізнаність щодо використання ІКТ і ЦОР у галузі освіти. I півріччя 2013-2014 н.р. 1. Педагогічний моніторинг 2. Тренінги 3. Ділові ігри 4. Відкриті уроки з використанням ІКТ і ЦОР з подальшим аналізом 1.Усвідомлення необхідності самовдосконалення. 2. Прагнення засвоєння ІКТ, елементів пошуку. II. Навчальний 1. Розвиток творчої педагогічної діяльності. 2. Створення кейсу інформаційно-комунікаційних технологій та цифрових освітніх ресурсів. 3. Реалізація І, ІІ етапу моделі «П’ять кроків до успіху» 1. Обізнаність з основ інформаційно-комунікаційних технологій 2. Обізнаність щодо педагогічного дослідження, експерименту. 3. Оволодіння правилами педагогічного спілкування. II півріччя 2013-2014 н.р. 1. Педагогічний технопарк 2. Школа педагогічного росту 3. Методичний університет 4. Навчальні майстер- класи 5. Освітній консалтинг 6. Методична кухня 7. Тренінги 8. Освітній кластер 9. Педагогічні ігри 10. Навчальні практикуми 11. Захист проектів 1. Усвідомлення значення творчої діяльності. 2. Оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями 3. Участь у навчальних проектах, практикумах 4. Створення сайту міської предметної науково-методичної комісії вчителів фізики 5. Сформованість рефлексії. III. Практичний 1.Удосконалення технології педагогічної діяльності та педагогічного спілкування. 2. Засвоєння інформаційно-комунікаційних технологій у діяльності МПНМК вчителів фізики. 3. Реалізація ІІІ, ІV етапу моделі «П’ять кроків до успіху» 1. Апробація ІКТ у роботі МПНМК вчителів фізики. 2. Презентація інформаційно-комунікаційних технологій 2014-2015 н.р. 1. Розробка авторських цифрових ресурсів 2. Педагогічні студії 3. Майстер-класи 4. Педагогічні майстерні 5. Творча лабораторія 6. Проектна група 7. Фахові конкурси 8. «Уроки на біс» 1. Готовність до творчої діяльності. 2. Висока відповідальність. 3. Творча активність. 4. Сформованість навичок самоаналізу. IV. Рефлексивний 1.Визначення ефективності ІКТ у методичній роботі з педагогами 2. Реалізація Vетапу моделі «П’ять кроків до успіху» Аналіз та оформлення отриманих результатів роботи над проектом 2015-2016 н.р. 1. Майстер клас 2. Творчий портрет 3. Презентації друкованих робіт 4. Публікації методичних знахідок 5. Конкурси професійної майстерності 6. Портфоліо 7. Е-mail – проекти 8. Веб-квести 9. Онлайм-штурми 10. Освітній аутсорсинг 1. Готовність педагогічних кадрів нового типу, готових до використання ІКТ і ЦОР в педагогічній і методичній діяльності, які володіють прагненням до постійного підвищення своєї професійної кваліфікації в умовах нового інформаційного простору 2. Формування проектної культури кожного учителя 3. Створення власної електронної продукції для забезпечення методичної підтримки навчально-виховного процесу Сьогодення висуває нові вимоги до професійної компетентності педагога-людини, яка творчо мислить, свідомо орієнтується в інформаційному просторі, самостійно опановуючи світоглядні парадигми; зумовлює необхідність пошуку нових форм організації методичної роботи з педагогічними кадрами. Як результат пошуку шляхів розв’язання означених суперечностей стала модернізація форм методичної роботи міської предметної науково-методичної комісії вчителів фізики. Дослідження, метою якого стало залучання педагогів до творчої методичної роботи, розпочато у серпні 2011 року. На першому етапі дослідження було проведено мікродослідження щодо рівня сформованості інформаційно-комунікаційної компетенції членів міської предметної науково-методичної комісії вчителів фізики, вивчення рівня готовності до інновацій. Для діагностики була використана Діагностична карта сформованості інформаційно-комунікаційної компетенції вчителя (додаток 1). За результатами мікродослідження були виявлені недоліки: - недостатня дієвість та результативність методичної роботи, її слабкий вплив на якість освітнього процесу, безперервного навчання педагогів у міжкурсовий період; - 30 % готовність педагогів до роботи у нових умовах інформаційного середовища; - неготовність учителя до практичного використання засобів ІКТ у своїй професійній діяльності. Це дало мені можливість зрозуміти, що існуючі форми методичної роботи міської предметної науково-методичної комісії не задовольняють запити сучасного часу. Виникла проблема, яка потребує розв’язання цілого комплексу психолого-педагогічних, організаційних, навчально-методичних, матеріально-технічних та інших завдань. А серед них - розробка відповідного навчально-методичного забезпечення для використання інформаційно-пошукових систем, мультимедійних, телекомунікаційних і мережевих технологій; формування інформаційної культури педагогічних працівників, їхня підготовка до практичного використання засобів ІКТ у своїй професійній діяльності, а загалом створення відкритого навчально-інформаційного середовища, яке передбачає у навчально-методичній роботі з педагогічними кадрами: підвищення кваліфікації педагогічних працівників, автоматизацію процесів управління, наукову та інноваційну діяльність, розвиток технічної та програмної бази, бібліотечних ресурсів, упровадження ІКТ і дистанційних технологій у навчальний процес, використання інтернет-ресурсів. Структура методичної роботи міської предметної науково-методичної комісії була повністю переглянута і перебудована (додаток 2). Перехід до інформаційно-комунікаційних технологій навчання було розпочато з раціонального поєднання новітніх засобів навчання дорослих з традиційними. Головним напрямком роботи МПНМК вчителів фізики є управління діяльністю педагогічних кадрів, а саме: • постійна підготовка вчителів до набуття ними практичних навичок роботи в новому інформаційному середовищі, використовуючи різні форми методичної діяльності; • створення проектної групи вчителів для розробки, апробації та впровадження новітніх засобів навчання на базі ІКТ; • розміщення розроблених вчителями навчальних матеріалів на власних веб-сайтах і сайті МПНМК вчителів фізики; • робота освітнього консалтингу, Школи педагогічного росту, методичного університету, майстер-класів з використання ІКТ у навчально-виховному процесі; - залучення учителів до розробки спільних освітніх проектів, Інтернет- комунікацій із колегами інших закладів з проблем оптимізації навчального процесу засобами ІКТ; • використання цифрових освітніх ресурсів: мультимедійних навчальних комплексів, електронних підручників, планшетів, педагогічних програмних засобів, колекції ЦОР мережі Інтернет у навчально-виховному процесі. Для реалізації особистого потенціалу з розвитку ІКТ-компетенції кожному педагогу спільними зусиллями з різними методичними структурами МПНМК визначаємо методи, форми та засоби досягнення результату; плануючи шляхи та перспективи розвитку інноваційного досвіду за алгоритмом «Особистий потенціал учителя з розвитку ІКТ-компетенції»: Самоаналіз Узагальнення досвіду (форма представлення — портфоліо) Демонстрація досвіду (форма представлення — презентація) Поширення досвіду (участь у конкурсі, майстер-клас) З метою визначення шляху до особистого успіху щодо сформованості інформаційної компетенції педагога була розроблена модель «П’ять кроків до успіху» (додаток 3). До інноваційних форм з використанням ІКТ методичної діяльності належать веб-квести, кластери, освітній консалтинг, освітній аутсорсинг. З їх допомогою відбувається оновлення змісту освіти через використання актуальних педагогічних технологій (додаток 4). Інформаційні технології стали базою сучасної освіти. Але вони ефективні лише в поєднанні з відповідними педагогічними технологіями: якщо вчитель мислить колишніми категоріями і його дії спрямовані на заучування програмового матеріалу без подальшої пошукової діяльності та практичного застосування, то використання технічних засобів не змінює суті освітнього процесу і традиційного репродуктивного методу подання матеріалу. Ця ідея стає основною у визначенні змісту різних форм методичної роботи. У процесі навчання важлива не інформаційна технологія сама по собі, а те, наскільки її використання реалізує досягнення освітніх завдань. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у професійній діяльності методичного керівника, педагога дає змогу оптимізувати зміст навчання, модернізувати методи й форми організації навчально-методичної діяльності для забезпечення високого наукового та методичного рівня викладання, індивідуального підходу в навчанні, підвищенні ефективності та якості надання освітніх послуг. Але впевнені, що якісного результату в застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій можна досягти лише тоді, коли педагог сам наполегливо працюватиме з цими технологіями, а постійною практичною діяльністю підвищуватиме свою фахову майстерність. Тому спрямовуємо роботу МПНМК на практичну діяльність педагогів. Основними видами діяльності на ІІ (навчальному) етапі проекту є: Педагогічний технопарк, Школа педагогічного росту, Методичний університет, навчальні майстер-класи, освітній консалтинг, методична кухня, тренінги, світній кластер, педагогічні ігри, навчальні практикуми, захист проектів. За результатами навчального етапу рівень творчої діяльності педагогів зріс на 15 %; рівень оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями підвищився на 23 %; зросла активність участі вчителів у навчальних проектах, практикумах. З метою розширення інформаційного середовища був створений сайту міської предметної науково-методичної комісії вчителів фізики phizika.at.ua, два вчителя мають власні сайти. Практичний етап (ІІІ) відзначається широким впровадженням учителями ІКТ у навчально-виховному процесі. Презентація яких здійснювалася через розробку авторських цифрових ресурсів, спілкування з колегами в педагогічних студіях, майстер-класи, педагогічні майстерні, творчу лабораторію, проектна група, фахові конкурси, «Уроки на біс». Уроки, як правило, аналізуються за схемою «Аналіз уроку з використанням ІКТ і ЦОР за відповідними критеріями» (додаток 5). Підсумовуючи результати трьох етапів проекту з запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у роботу міської предметної науково-методичної комісії, можна сказати, що вони себе виправдовують, тому що нам вдалося забезпечити активну участь педагогічних працівників в роботі міських методичних структур, підвищили рівень володіння ІКТ, розширити межі застосування ІКТ та ЦОР, взаємний обмін досвідом та використання групової взаємодії, а головне розширити інформаційне середовище педагогів. А саме, в проектною групою МПНМК створено ЦОР: «Фізика. 9 клас»; «Фізика. 8 клас», електронний посібник комп’ютерних уроків за темами «Оптіка», «Кінематика», «Електронна фізика» 7-9 класи, електронний посібник комп’ютерних ігор. МПНМК стала учасником обласного конкурсу «Сайти методичних об'єднань». Особистий сайт вчителя Лісова О.Ю. посів ІІ місце (наказ Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації № 767 від 26 грудня 2011 року). Маємо 2 учасника та лауреата обласного конкурсу «Мультимедійний простір профільної освіти» (наказ Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації № 667 від 04 грудня 2009 року); 4 учасники Всеукраїнського конкурсу «Творчий учитель – обдарований учень»; 4 учасники Всеукраїнського конкурсу «Панорама творчих уроків-2012», учасника Всеукраїнського конкурсу «Безпечний Інтернет»; призера Всеукраїнського конкурсу «Найкращий авторський освітній інтернет-сайт» в номінації «Сайти учителів фізики» («Шкільний світ»); лауреат Всеукраїнського конкурсу «Вчитель-новатор»; учасника Форуму-вчителів новаторів Майкрософт «Партнерство в навчанні» (м.Київ); переможець обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2013». Члени міської предметної науково-методичної комісії є авторами фахових публікацій у електронному журналі «Золоті сторінки» Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2). Сподіваємося, що наш проект допоможе управлінцям будувати свою систему методичної роботи, власне бачення даної проблеми. Додаток 1 Діагностична карта сформованості інформаційно-комунікаційної компетенції вчителя________________________ 20.../20... навчальний рік 3 бали — високий рівень, 2 бали — середній рівень, 1 бал — низький рівень, 0 — відсутність показника ІКТ- компетенція/грамотність учителя 0 1 2 3 1. Знання про можливості комп’ютера, властивості його пристроїв і телекомунікаційних пристроїв, інтерактивної дошки 2. Знання про призначення програмних продуктів (Windows, MS Office), їхні функції та можливості 3. Знання про існування комп’ютерних мереж (зокрема Інтернету) 4. Уміння набрати текст у Word 5. Уміння створити електронну таблицю в Excel 6. Уміння створити діаграму з електронної таблиці в Excel 7. Уміння створити просту презентацію до уроку (виховного заходу) в Power Point 8. Уміння створити презентацію до уроку (виховного заходу) з гіперпосиланнями, звуком тощо 9. Знання ППЗ, електронних підручників з предмета 10. Уміння встановлювати програму на демонстраційний комп’ютер, користуватися проекційною технікою 11. Уміти знаходити, оцінювати, добирати й демонструвати інформацію з ЦОР (наприклад, використовувати матеріали електронних підручників, посібників на дисках, в Інтернеті) 12. Уміння знаходити, добирати і зберігати інформацію (текст, фото, аудіо, відео тощо) з мережі Інтернет із дисципліни, що викладається 13. Уміння обирати і використовувати програмне забезпечення (текстовий і табличний редактори, програми для створення буклетів, сайтів, презентаційні програми (Power Point, Flash)) для оптимального представлення матеріалів, необхідних для навчально-виховного процесу 14. Володіння методиками створення власного електронного дидактичного матеріалу 15. Використання ІКТ для оформлення тематичного планування 16. Використання ІКТ для моніторингу зі свого предмета 17. Використання ІКТ для оформлення різних звітів з предмета 18. Використання ІКТ для аналізу процесу навчання 19. Уміння сформувати власне цифрове портфоліо та портфоліо учня 20. Використання інструментів організації навчальної діяльності учня (програми з тестування, електронні робочі зошити тощо) 21. Дистанційно підтримувати навчальний процес 22. Організовувати роботу учнів у мережі комунікаційних проектів (Інтернет-олімпіади, конкурси, вікторини тощо) 23. Створення банку інформаційних матеріалів, тестових завдань 24. Прагнення самоосвіти з ІКТ, ЦОР 25 Взаємодія та співпраця з батьками засобами ІКТ (електронна пошта) 26 Уміння ефективно організувати процес спілкування з різними учасниками освітнього процесу засобами ІКТ: • електронна пошта • сайт (розділ сайта) • список розсилки (використовується для розсилок пошти, має засоби автоматичного додавання і вилучення адрес зі списку) • форум, мережеві спільноти • wiki-середовище (Вікі — гіпертекстове середовище для колективного редагування, накопичення та структурування письмової інформації) • блог (мережевий журнал або щоденник подій) • RSS-потік (призначений для опису стрічок новин, розсилки новин); • підкаст (розсилка новин з аудіо- чи відеозмістом) РАЗОМ (сума балів) Додаток 2 Структура методичної роботи предметної науково-методичної комісії Додаток 3 МОДЕЛЬ «П'ЯТЬ КРОКІВ ДО УСПІХУ» Додаток 4 Аналіз уроку з використанням ІКТ і ЦОР за відповідними критеріями Учитель: ____________________________________________________ Предмет, клас: _______________________________________________ 1. Особистий внесок учителя в розробку уроку з використанням ІКТ: 3 — було використано наявні освітні ресурси; 4 — застосовано адаптовану методику використання засобів ІКТ; 5 — застосовано авторську методику використання засобів ІКТ. 2. Форма використання програмного забезпечення: 0 — обрана форма використання засобів ІКТ і ЦОР не сприяє розв’язанню дидактичних завдань; 3 — обрана форма використання засобів ІКТ і ЦОР сприяє розв’язанню окремих завдань уроку (навчальних, розвивальних або виховних); 5 — обрана форма використання засобів ІКТ і ЦОР сприяє розв’язанню всіх завдань уроку (навчальних, розвивальних, виховних). 3. Організація діяльності учнів на уроці: 0 — використання засобів ІКТ, ЦОР знижує ефективність навчальної діяльності учнів; 3 — ефективність навчальної діяльності учнів відповідає традиційному уроку; 5 — підвищується ефективність навчальної діяльності учнів. 4. Рівень методичної підготовки вчителя в галузі використання засобів ІКТ і ЦОР: 3 — недостатній рівень методичної підготовки вчителя; 4 — достатній рівень методичної підготовки вчителя; 5 — високий рівень методичної підготовки вчителя, яскраво виражений індивідуальний стиль роботи вчителя. 5. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на результативність: 0 — штучне впровадження в урок засобів ІКТ, ЦОР; 3 — фрагментарне використання засобів ІКТ, ЦОР (незначний вплив на досягнення дидактичної мети уроку); 5 — системне використання засобів ІКТ, ЦОР (інтегроване у зміст уроку). 6. Індивідуалізація навчання за рахунок використання засобів ІКТ: 0 — використання ІКТ, ЦОР не сприяє індивідуалізації навчання; 3 — використання засобів ІКТ, ЦОР частково підвищує ступінь індивідуалізації навчання; 5 — використання ІКТ, ЦОР орієнтоване на індивідуалізацію навчання. 7. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог: 0 — порушено санітарно-гігієнічні вимоги до проведення уроку в комп’ютерному класі (мультимедійному кабінеті); 3 — обладнання класу відповідає санітарно-гігієнічним вимогам до проведення уроку; 5 — обладнання та робота учнів відповідають санітарно-гігієнічним вимогам до проведення уроку в комп’ютерному класі або мультимедійному центрі. Головний критерій в оцінці уроків Підвищення ефективності уроку за рахунок використання засобів ІКТ і ЦОР визначається активністю учнів, інтенсивністю навчально-виховного процесу, результативністю та досягненнями у пошуково-дослідницький діяльності. Примітка. Зазначити відповідний бал, знайти загальну суму. • 28—35 балів — високий рівень, • 20—27 — середній рівень, • 0—20 балів — критичний рівень. Висновок Додаток 5 Характеристика інноваційних форм з використанням ІКТ методичної діяльності Освітній веб-квест — це квест-проект, представлений у середовищі www засобами Web-технологій. Тобто це освітній сайт, присвячений самостійній дослідницькій роботі за певною темою з гіперпосиланнями на різні веб-сторінки. Квест-проект поєднує в собі ідеї проектного методу та ігрових технологій, зокрема, квестів. Під квестом (від англ. quest — подорож) розуміють комп’ютерну гру, у якій гравець має досягти конкретної мети (виконати завдання або пройти «квест»), використовуючи свої знання і досвід, а також спілкуючись із учасниками квесту. Веб-квест може бути призначений як для групової, так і для індивідуальної роботи. Квест-проекти використовують для короткочасної і тривалої роботи. Короткочасний квест-проект має прості освітні завдання: збагачення знань та їх інтеграція з різними дисциплінами й галузями науки, вони розраховані на одне-три заняття й можуть бути легко використані на методичних семінарах, шкільних уроках з різних предметів. У тривалих квест-проектах освітня мета інша: учні або вчителі збагачують свої знання, отримані з інформаційних джерел та Інтернету, втілюють їх у реальне життя; розраховані на тривалий термін — місяць, семестр або навіть навчальний рік. Постійне практичне застосування всіх видів пошукової та самостійної роботи з використанням новітніх інформаційних технологій не тільки підвищує інтелектуальний рівень учня, вчителя, а й покращує їхні професійні навички, допомагає в майбутньому краще адаптуватися до вимог сучасного суспільства. Освітній кластер — об’єднання кількох однорідних елементів, яке можна розглядати як самостійну одиницю, що має певні властивості. За допомогою кластера відбувається подолання цифрового розриву. Кластер стає способом розв’язання певних проблем. Маючи групу комп’ютерів, об’єднаних високошвидкісними каналами зв’язку, можна використати технологію колективного редагування документів у Googledocs. В онлайн-режимі — організувати «Мозковий штурм». Переваги «онлайн-штурму»: • всі учасники не лише бачать готовий результат, а й залучені до процесу; • ідеї та пропозиції протоколюють автоматично; • пропозиції від різних груп не потрібно спеціально об’єднувати, оскільки всі редагують один матеріал; • в «онлайн-штурмі» можна брати участь зі свого робочого місця та в асинхронному режимі, якщо немає можливості зібратися разом. Переваги освітнього кластера полягають у співпраці групи фахівців або однодумців з актуальних питань педагогічної освіти. Розглянемо інноваційні технології, популярні в сучасному освітньому просторі: освітній консалтинг, освітній аутсорсинг. • Освітній консалтинг — це набір соціально-технологічних прийомів і методів, які використовують для проектування процесу інноваційного розвитку системи освіти працівників. Освітній консалтинг — надання освітніх консультацій учителям, допомагає зорієнтуватися серед великої кількості можливостей та вибрати для себе оптимальний варіант. Процес консультування передбачає: діагностику, надання рекомендацій, сприяння у впровадженні проекту — це один тип консультування. • Освітній аутсорсинг — це залучення зовнішніх ресурсів для надання освітніх послуг. Сьогодні аутсорсинг в освіті, застосований поряд із системами методичної роботи, являє собою один з найбільш ефективних підходів до формування системи навчання працівників безпосередньо в освітній установі. Сенс аутсорсингу зводиться до простої формули: установа отримує можливість зосередити всі ресурси на основних видах діяльності, передавши інші (супутні) функції надійному та професійному партнеру.
Категория: проекти | Добавил: ирен
Просмотров: 109 | Загрузок: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Поиск

Copyright phizika.at.ua © 2017
Сделать бесплатный сайт с uCoz