Пятница, 24.11.2017, 14:02
Приветствую Вас Гость | RSS

ПНМК вчителів фізики
м.Красний Лиман

Статистика
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » методичні рекомендації

Активізація розумової діяльності учнів у процесі викладання фізики
Для розвитку пізнавального інтересу учнів необхідно формувати бажання самостійно оволодівати знаннями, розвивати стійкий інтерес до навчання. У навчальному процесі багато рушійних сил... Серед них найдієвіша — надія на успіх. Навчальна діяльність має бути цікавою, приносити учням задоволення та радість, підвищувати їх тонус, сприяти росту їх пізнавальних здібностей.Кожна людина має відчувати,
що вона мусить знайти свою життєву місію...
Всередині нас криються потенційні творчі можливості,
йми повинні працювати щосили, щоб розкрити цей
потенціал.
М. Л. Кінг
Для розвитку пізнавального інтересу учнів необхідно формувати бажання самостійно оволодівати знаннями, розвивати стійкий інтерес до навчання. У навчальному процесі багато рушійних сил... Серед них найдієвіша — надія на успіх. Навчальна діяльність має бути цікавою, приносити учням задоволення та радість, підвищувати їх тонус, сприяти росту їх пізнавальних здібностей.
У всіх сферах діяльності людини необхідні не тільки глибокі знання, але й уміння творчо використовувати їх у різних ситуаціях.
Кваліфікований учитель протягом життя змушений кіль¬ка разів опановувати нову технологію. Це ж стосується інших спеціальностей. Ось чому виникають якісно нові вимоги до фахівця — здатність швидко засвоювати тех¬нічні новинки і нові технології. Тому важливо не тільки озброювати учнів певною системою знань, але й навчити їх мислити та самостійно здобувати знання. Це повною мірою стосується предмета фізики. Власне зміст про¬грами з фізики створює умови для розвитку творчого мислення. Необхідно активізувати розумову діяльність учнів під час навчання, і це треба робити на всіх етапах навчального процесу, чи то вивчення нового матеріалу, чи то виконання лабораторних робіт, розв'язання задач, закріплення, перевірка знань, повторення тощо.
Розумова активність формується під час здобуття інфор¬мації та залежить від ступеня зацікавленості.
Незалежно від того, якими методами буде проводитися навчання, початковим завданням вчителя має бути збу¬дження в учнів дослідницького інтересу.
запропонований матеріал. Важливу роль у цьому віді¬грають лабораторні та практичні роботи.
Лабораторні та практичні роботи проводжу різного типу: демонстраційні, короткочасні, фронтальні, пошуково-конструкторські, пошуково-дослідницькі. Частину робіт даю учням для виконання в домашніх умовах.
Наприклад, лабораторну роботу «Складання найпростішо¬го оптичного приладу» учні 7-х класів виконують вдома, а потім у класі демонструють свої моделі, порівнюють їх, обмінюються цікавою інформацією щодо конструювання приладів. Деякі учні розширюють межі роботи, пропо¬нують свої розробки. Виконані моделі демонструємо на виставці протягом Тижня фізики, використовуємо для різних виховних заходів, зокрема для години спілкування у 6-х класах «Знайомтесь, я — Фізика».
Після виконання у 7 класі роботи «Утворення кольорової гами світла шляхом накладання променів різного кольору» пропоную дітям міні-конкурси: скласти своє «правило» для кращого запам'ятовування кольорів та оригінально відтворити його на малюнку. Кращі роботи вивішую на стенді.
Виконуючи роботу «Вивчення законів відбиття світла за допомогою плоского дзеркала» (7 клас), кілька хвилин на початку уроку відводжу для проведення літературної вікторини «Фізика в поезії». Діти наводять приклади віршів та прози, де згадуються дзеркала, та коментують ці твори.
Під час проведення у 8 класі лабораторної роботи «До¬слідження явища дифузії в рідинах і газах» організую роботу учнів у формі змагання між групами.
Під час вивчення фізики постійно приділяю увагу зв'язку вивченого матеріалу із життям. Часто розпочинаю по¬яснення нової теми з розповіді про значення в техніці, науці того явища, закони якого вивчатимуться на уроці. Це легко зробити в тому випадку, коли явище знайоме учням з повсякденного життя. Для розвитку в учнів пізнавального інтересу їхню увагу необхідно акцентувати на тому, для чого потрібно вивчати Наприклад, вивчаючи явище фотоефекту (11 клас), я починаю з розповіді про автомати, які контролюють вхід у метрополітен або використовуються з метою до¬тримання безпеки під час роботи на великих пресах. Акцентую увагу на тому, що це явище відіграє значну роль у телебаченні, на ньому засновано відтворення звуку з кінострічки, робота сонячних батарей тощо. Учні також готують невеликі доповіді про практичне застосування вивченого матеріалу. Під час вивчення теми «Повне внутрішнє відбиття» наводжу один-два приклади оптич¬ного явища марева. Під час вивчення теми «Вологість повітря» пропоную практичні питання: «Чому влітку роса на траві свідчить, що буде ясна погода?», «Чому, коли заходиш до кімнати після прогулянки взимку, до¬водиться протирати окуляри?» і т. ін. Вивчення явища радіолокації починаю з історії про те, як 1960 року над Свердловськом був збитий американський літак-шпигун. Розповідаю дітям, як англійці вперше використали радіо¬локатор у Великій Вітчизняній війні, збиваючи німецькі літаки-бомбардувальники.
У позаурочний час цікаво проходять екскурсії на вироб¬ництво, будівельні майданчики та в наукові лабораторії. Екскурсії дають учням конкретні і реальні уявлення про ті явища та об'єкти, які на уроці вивчаються досить схематично. Екскурсії дають багатий матеріал для різних видів класної та позакласної роботи. Таким чином, значно підвищується інтерес учнів до вивчення теми.
Системно працюю над розвитком логічного мислення учнів, навчаю їх аналізувати, систематизувати, класи¬фікувати явища та порівнювати їх. Для розвитку уміння синтезувати називаю кілька явищ (наприклад, живлення рослин та горіння керосинової лампи) і пропоную учням виявити, що їх об'єднує. Учні разом аналізують та роблять висновок, що ці явища мають спільне — капілярність.
Ще одна форма роботи — це робота з таблицями. Так, задачники з фізики містять різні таблиці фізичних ве¬личин. У побудові таких таблиць дотримуюся певних принципів. Навчаю учнів користуватися таблицями, аналізувати їх, а також пропоную самостійно складати деякі таблиці та схеми. Після вивчення теми «Газові за¬кони» пропоную учням заповнити таку таблицю:
Питання/процес Ізотер¬мічний Ізобар¬ний Ізохор¬ний
Визначення процесу
Постійні величини
Змінні величини
Графіки процесу
Ким сформульований закон
Формула закону
Тлумачення закону з точки зору МКТ
Слід зазначити, що учні не відразу оволодівають при¬йомами порівняння. Наприклад, діти іноді порівнюють явища не за єдиною ознакою, а за ознаками, які не збі¬гаються, або спочатку описують всі властивості одного
явища, а потім всі властивості іншого явища, фактично не порівнюючи їх. Необхідно мати на увазі ці можливі помилки та попереджати їх.
Суттєве значення в розвитку мислення має розгляд при¬кладів з історії фізики, в яких показано, як дослідники порівнювали явища, розчленовуючи їх на частини, а потім робили узагальнення.
У розвитку мислення учнів велику роль відіграє уміння робити висновки за аналогією. Встановлення аналогії між різними фізичними явищами дозволяє учням на основі раніше здобутих знань з меншими труднощами оволоді¬вати новими поняттями. Окремо порівнюю властивості механічних та електромагнітних хвиль, характеристики механічних та електромагнітних коливань, проводжу аналогії між деякими законами. Наприклад, на уроці у 10 класі учні заповнюють порівняльну таблицю «Закон Кулона та закон всесвітнього тяжіння». В 11 класі діти заповнюють порівняльну таблицю «Шкала електро¬магнітних хвиль». Постійно акцентую увагу учнів на тому, що між фізичними явищами існують причинно-наслідкові зв'язки, а розвиток у природі відбувається внаслідок переходу кількісних змін в якісні.
Шкала електромагнітних хвиль
І Інтання/ діапазон на шкалі Радіохвилі Інфрачервоне Видиме світло Ультрафіолетове випромінювання Рентгенівське випромінювання Гама-внпромі новання
Де знаходиться на шкалі
Діапазон довжин
хвиль
Діапазон частот
Ким відкрито
Коли відкрито
Джерела випромі¬нювання
Приймачі випромі¬нювання
Властивості випро¬мінювання
Використання ви-промінювання
Можна запропонувати учням порівняти різні типи роз¬рядів у газах (іскровий, коронний, дуговий), різні види опору електричному струму (активний, індуктивний, ємнісний), різні види відбивання світла (дзеркальне та дифузне).
Для формування мислення особливе значення має іс¬торичний підхід під час вивчення фізики. Знайомлю учнів з історією розвитку фізики, розповідаю про вчених. Використовую на уроках науково-популярні фільми про видатних фізиків, їх відкриття та дослідження. У позаурочний час або як елемент уроку пропоную учням підготувати невеличкі сценки з життя вчених.
Неабияку роль відіграє й використання задач практичної спрямованості. Так, під час вивчення залежності опору провідника від температури можна розпочати з розра¬хунку опору нитки лампи розжарювання за вказівкою, що дається на її цоколі, і порівняти результат із даними, отриманими шляхом вимірювання. Учитель ставить запитання: як можна пояснити те, що відповіді різнять¬ся? Створюється проблемна ситуація, активізується мислення учнів.
Метод постановки навчальної проблеми за допомогою задач не тільки стимулює в учнів підвищену зацікавле¬ність до нового матеріалу, але й дає можливість закріпити наявні знання й невимушено здійснювати зв'язок за¬своєних раніше знань з новими. Під час вивчення теми «Вологість повітря» ставлю завдання: знайти масу водяної пари в приміщенні, маючи у своєму розпорядженні ви-мірювальну лінійку, термометр та гігрометр.
Для міцного та глибокого засвоєння знань потрібна певна психологічна установка. Цього можна досягти під час систематичного контролю та оцінювання знань учнів, отриманих на цьому уроці. При цьому оцінюється якість не тільки засвоєного матеріалу, а й навчальної діяльності.
Вважаю, що необхідно більше працювати на уроках з під¬ручником. Працюючи з підручником, учні виділяють головне в тексті, аналізують рисунки, графіки, таблиці, відповідають на запитання. Складання плану відповіді за текстом підручника, плану виконання лабораторних робіт привчає учнів уважно та старанно працювати на уроці. Доцільно проводити наприкінці уроку обговорен-ня змісту прочитаного. Це сприяє тому, що центр уваги в оволодінні матеріалом не зміщується на заслуховування домашнього завдання.
Таким чином, чітка постановка навчально-виховних за¬вдань, озброєння учнів методами наукового пізнання, відповідний психологічний настрій, що спонукає до оволодіння матеріалом,— головні шляхи формування глибоких, міцних знань та активізації їх розумової ді¬яльності...



.

Підготувала :
учитель фізики Шандригшолівської
ЗОШ І-ІІІ ступенів
Гринько Ірина Миколаївна
Категория: методичні рекомендації | Добавил: ирен (11.11.2011)
Просмотров: 741 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Поиск

Copyright phizika.at.ua © 2017
Сделать бесплатный сайт с uCoz