Суббота, 21.10.2017, 16:48
Приветствую Вас Гость | RSS

ПНМК вчителів фізики
м.Красний Лиман

Статистика
Форма входа

Каталог статей

Главная » Статьи » методичні рекомендації

Досвід роботи учителя фізики Краснолиманської ЗОШ №4 Роман Л.М.
Досвід роботи учителя фізики Краснолиманської ЗОШ №4 Роман Л.М. з проблеми "Створення ситуації успіху"

СИТУАЦІЯ
УСПІХУ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

З досвіду вчителя фізики
загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.
м. Красний Лиман
Роман Л.С.
2011-2012 н.р.

Сьогодення України - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всього населення набувають вирішального значення для соціального і економічного поступу держави.
Багатопланове реформування шкільної освіти, яке активно здійснюється в Україні впродовж останніх кількох років, має на меті створення нового освітнього середовища, центральним компонентом якого є учень, здатний до активної творчої діяльності.
В наш час сучасна школа переживає час великих змін, час пошуку, творчості. Швидка зміна подій у суспільстві потребує постійного оновлення. Школа повинна давати не просто знання, а виховувати компетентну особистість, здібну самостійно добувати і використовувати знання у будь-яких життєвих ситуаціях. Сьогодні особливу увагу треба приділяти особистості. Жоден учитель не може стояти осторонь, тому це хвилює і мене.
В атестаційний період я працюю над проблемою "Формування компетентності самоосвіти та саморозвитку на уроках фізики". Працюючи над цією проблемою, я на перше місце ставлю розвиток навичок самоосвіти, інтересу учнів до навчання, їх творчу діяльність. Саме ця проблема вибрана мною тому, що завдяки їй учні освоюють навички самоосвітньої діяльності, самостійної роботи на уроці.
Говорячи про формування в школярів компетентності самоосвіти, необхідно мати на увазі дві тісно пов'язані між собою задачі. Перша з них полягає в тому, щоб розвивати в учнів самостійність у пізнавальній діяльності, навчати їх самостійно опановувати знання, фор¬мувати свій світогляд; друга - у тому, щоб навчити їх самостійно засто¬совувати наявні знання в навчанні і практичній діяльності.
Оволодіння знаннями потребує від учнів самостійної роботи у вигляді спостережень, постановки дослідів, вивчення літератури. Без самостійної роботи неможливе оволодіння умін¬нями й набуття навичок.
Самостійна робота не самоціль. Вона є засобом боротьби за глибокі і міцні знання учнів, засобом формування в них активності і самостійності як визначальних рис особистості, роз¬витку їхніх розумових здібностей.
Оскільки, компетентність як базове поняття являє собою певну сукупність знань, умінь та навичок, котрі дозволяють висловлювати аргументовані судження з тих чи інших питань, я використовую наступні ідеї і теорії, з метою зацікавити, змотивувати, організувати і залучити учнів до самостійної продуктивної навчальної діяльності, зокрема:
• педагогіка співробітництва;
• гуманістична педагогіка (Амонашвілі Ш.А.);
• розвивальне навчання (Давидов В.В., Ельконін Д.Б.);
• поетапне формування розумових дій (Гальперін П.Я., Тализіна Н.Ф.);
• змістове узагальнення (Давидов В.В.);
• техніка і технологія фізичного експерименту (Покровський А.А., Зворикін В.В.) ;
• поелементне навчання розв’язанню задач з фізики (Хаіт А.М., Шейман В.М.);
• методика ефективного навчання фізики (Шерман В.М.);
• моніторинг якості фізичної освіти;

Моя робота, як учителя фізики, базується на принципах:

1. Самодіяльності учнів на уроці (урок будується на основі навчання дієвим методом досягнення запланованого результату);
2. Самоорганізації в ході уроку (вміти ставити цілі саморозвитку, виходячи із загальної мети уроку, здійснювати вибір засобів досягнення визначеної цілі, планувати власну діяльність, здійснювати самоконтроль);
3. Розвитку особистості учнів (здійснюю навчальний процес таким чином, щоб він допомагав появі і самореалізації індивідуальності кожного учня);
Під час роботи, з метою максимальної активізації розумової діяльності, розвитку здібностей і підвищення зацікавленості до вивчення фізики, я здійснюю сукупність методів та прийомів, зокрема,
- блочне планування навчального матеріалу,
- використовую опорні конспекти для швидкого нового навчального матеріалу,
- здійснюю поетапного формування знань,
- впроваджую систему поелементного навчання розв’язування задач (розрахункових, якісних, експериментальних, графічних), організовую самостійну навчальну діяльність учнів,
- забезпечую педагогічну підтримку самоосвітньої діяльності учнів.
У процесі навчання фізики засто¬совую різні види самоосвітньої компетентності та саморозвитку учнів, за допомогою яких вони самостійно одержують знан¬ня, виробляють уміння й навички. Усі види самостійної роботи, зас¬тосовувані в навчальному процесі, я класифікую за різними ознаками: за дидактичною метою, за характером навчальної діяль¬ності учнів, за змістом, ступенем самостійності й елементом твор¬чості учнів і т. д.
Усі види самоосвітньої діяльності розподіляю на п’ять груп :
1. Одержання нових знань і оволодін¬ня уміннями самостійно здобувати знання я здійснюю на основі ро¬боти з підручником, виконання спостережень і дослідів, робіт аналітико-обчислювального характе¬ру (обчислення формул, встанов¬лення характеру функціональної залежності між величинами, виз¬начення одиниць виміру величин на основі аналізу формул, установ¬лення співвідношення між одини¬цями виміру фізичних величин).
2. Закріплення й уточнення знань до¬сягаю за допомогою спеціальної системи вправ з уточнення ознак понять, їх обмеження, відділення істотних ознак від несуттєвих; через порівняння й зіставлення досліджуваних вла¬стивостей тіл і явищ.
3. Вироблення уміння застосовувати знання на практиці здійснюю за допомогою розв'язання задач різного виду (якісних, обчислю¬вальних, графічних, експеримен¬тальних, задач-малюнків), роз¬в'язання задач у загальному виді, виконання проектно-конструк¬торських і технічних робіт (пояс¬нення пристрою і принципу дії приладів за схемою електричного кола,; виявлення й усунення несправностей у приладі; внесення змін у конструкцію приладу; розробка нової конструкції приладу), експериментальних робіт.
4. Формування умінь практичного характеру досягаю за допомо¬гою різноманітних робіт, таких, як вивчення шкал вимірюваль¬них приладів (визначення при¬значення і ціни розподілу шка¬ли приладу, визначення верхньої і нижньої межі виміру приладу), безпосереднє вимірювання вели¬чин, визначення величин непря¬мими методами, креслення й чи¬тання схем приладів та електрич¬них кіл, збирання приладів з го¬тових деталей, виготовлення приладів за готовою схемою і кресленням, градуювання шкал приладів, збирання електричних кіл.
5. Формування умінь творчого харак¬теру досягаються при написанні творів, рефератів; при підготовці доповідей, завдань з консультуван¬ня і моделювання, робіт з елемен¬тами дослідження; при пошуку нових способів розв'язання задач, нових варіантів дослідів; при са¬мостійній розробці методики по¬становки досліду.
Класифікуючи самостійні роботи за основним видом і способом діяльності учнів, розподіляю на :
1) роботу з підручником і додатко¬вою (навчальною і науково-попу¬лярною) літературою;
2) експериментальну і практичну ро¬боти:
3) графічні;
5) проектно-конструкторські;
6) роботи з класифікації і систематизації;
7) застосування знань для пояснення явищ і властивостей тіл.
У прищеплюванні уміння самостійно мислити й застосовувати знання важливу роль відіграє систематична організація самостійної роботи учнів з розв'язання фізичних задач.
Прищеплювання уміння самостійно розв'язувати задачі — одна з най¬більш важких проблем, що вимагає постійної пильної уваги вчителя. Намагаюсь привчати учнів до самостійного розв’язання задач поступово, починаючи з виконання окремих нескладних операцій, потім переходячи до виконання більш важких операцій, а вже потім до самостійного розв’язання задач.
Включення елементів самостійної роботи з розв'язання задач по¬трібно, вважаю, здійснювати в послідовності, що відповідає поступовому нарос¬танню труднощів. Беручи за основу спеціальний дослід і проведені дослідження, можна рекомендува¬ти виконувати цю роботу за такими етапами:
1. Спочатку навчаю учнів самостійно аналізувати зміст задач, знайомлю їх з найбільш раціональними способами короткого запису і розв’язання задач. Для цього викликаю учнів до дошки, пропонуючи їм коротко записувати умову задачі, а потім шляхом колективного обговорення знаходити найбільш раціональні способи запису.
2. Наступний етап у процесі прищеплювання навичок самостійної роботи з розв'язання задач — вироблення уміння виконувати розв’язання в загальному виді і перевіряю його правильність, здійснюючи операції з найменуваннями одиниць виміру фізичних величин.
3. Важливим елементом у підготовці до цілком самостійного розв’язання задач з фізики є вироблен¬ня уміння в учнів робити набли¬жені обчислення. Початкові уміння учні одержують на уроках математики, але їх необхідно зак-ріплювати на уроках фізики. З цією метою при розв'язанні перших фізичних задач у VII класі корисно пропоную учням самостійно виконувати обчислення після колективного обговорення способів розв'язання й запису плану розв'язання на дошці.
4. Після засвоєння учнями прийомів короткого запису умови задач, а також прийомів перетворення одиниць виміру фізичних вели¬чин і дій з найменуваннями мож¬на включити в самостійну роботу пошуки шляхів розв'язання за¬дач.
5. Більшої самостійності потребує, на мій погляд, від учнів відшукання найбільш раціонального способу розв'язан¬ня задач. Тому я систематично пропоную їм кілька варіантів роз¬в'язання однієї і тієї ж задачі для того, щоб вони навчилися самос¬тійно знаходити нові способи роз¬в'язання. Це особливо важливо практикувати при розв'язанні складних задач.
Після того, як учні опанують усі види роботи, пов'язані з розв'язанням фізичних задач, можна пропонувати їм самостійно виконувати повне розв'язання задачі, включаючи перевірку й аналіз одержаних результатів. Самостійна робота повинна відбуватися на кожному уроці, присвяченому розв'язанню задач.
Розглянемо, як я впроваджую елементи самостійної робо¬ти на прикладі уроку, присвяченому розв'язанню задач за темою «Тиск». Для уроку я підібрала такі задачі:
1. Визначити тиск, зо здійснюється на грунт крокуючим екскаватором ЕШ – 14/65, коли він спирається на плиту, площа якої 155м2, якщо маса екскаватор 1150т.
2. Визначити тиск на ґрунт екскава¬тора СМ-201, якщо відомо, що маса його 25000 кг, довжина гусе¬ниць 4 м, а ширина кожної гусе¬ниці 800 мм.
3. Який тиск робить на ґрунт граніт¬на колона, якщо площа її підста¬ви 1,5 м2, а висота 4 м?
4. Маючи в розпорядженні масштаб¬ну лінійку, визначте тиск, який здійснює на стіл брусок, коли він спирається на меншу грань.
Перш ніж приступити до розв'язан¬ня задач, у класі вивішую табли¬цю густин найбільш розповсюдже¬них речовин. Нею будуть користува¬тися учні при розв'язанні деяких за¬дач.
Задачу 1 доцільно розв'язати на дошці. З цією метою викликаю од¬ного з учнів. Аналізуючи зміст за¬дачі, учні насамперед згадують фор¬мулу для обчислення тиску і запи¬сують її (р = F/5), потім вони ви¬значають фізичний зміст величин, що входять у формулу, і з'ясовують, що для розв'язання задачі потрібно знайти силу тиску, тому що вона не зазначена в умові. Продовжуючи аналіз, вони встановлюють, що сила тиску екскаватора на ґрунт у дано¬му випадку дорівнює вазі екскава¬тора, а вага — силі тяжіння, яку можна визначити по масі (F = mg). При такому розборі весь клас бере участь в обговоренні ходу розв'язан¬ня, перевіряє, чи правильно зроб¬лені обчислення.
Після цього задачу 2 пропоную уч¬ням розв'язати самостійно. Вона є аналогічною попередній, і шко¬лярі підготовлені до її розв'язання. Задача 2 ненабагато складніша від першої, тому що тут учні повинні самостійно обчислити опорну пло¬щу однієї гусениці, потім знайти загальну площу опори двох гусе-ниць.
Задача 3 ще складніша. Тут не дана маса колони і не зазначена площа граніту, з якого вона виготовлена. Тому шлях розв’язання задачі обговорюю колективно, розв’язання ж учні виконують самостійно.
Задача 4 — експериментальна; її пропоную учням для самостійного розв'язання, видавши кожному бру¬сок і масштабну лінійку. Учні за зов¬нішніми ознаками визначають речо¬вину, з якої виготовлений брусок, знаходять за таблицею її густину, ви¬мірюють лінійні розміри бруска, об¬числюють площу опори, об'єм і вагу бруска, нарешті, розраховують тиск. Уся робота займає 12-15 хв.
Робота з роздавальним матеріалом — дуже важливий вид самостійної ро-боти учнів. Вона забезпечує більш повне сприйняття учнем того або іншого предмета, явища, сприяє конкретизації уявлень учнів про властивості матеріалів, сприйняття в цьому випадку є більш повним, усе¬бічним.
Працюючи з роздавальним матеріа¬лом, учні вчаться аналізувати, спос-терігати, при цьому розвивається їхня увага.
При організації самостійної роботи з роздавальним матеріалом керуюсь такими правилами:
1.Я повинна чітко сформулювати задачу роботи. Це необхідно для свідомого виконання роботи.
2.Зміст самостійної роботи з розда¬вальним матеріалом має бути доступним для учнів.
3. Потрібно, щоб обсяг завдань відповідав часу, що відводиться на роботу.
4. Результати роботи необхідно об¬говорювати на уроці.
5. Бажано по можливості індивідуа¬лізувати завдання з урахуванням загального рівня розвитку учнів та їхніх індивідуальних можливос¬тей.
6.Робота з роздавальним матеріалом не є самоціллю. її потрібно сприй¬мати як один із засобів забезпечення більш глибоких, усвідомлених, міцних знань, розвитку спостережливості учнів.

УРОК З ТЕМИ «ЛАМПА РОЗЖА¬РЮВАННЯ»
(8 клас)

Мета уроку: ознайомити учнів з приладом і принципом дії електричної лампи розжарювання і патрона.
План уроку
1. Повторення матеріалу поперед¬нього уроку «Нагрівання про¬відників електричним струмом; закон Джоуля-Ленца».
2. Вивчення будови та принципу дії електричної лампи розжарювання (самостійна робота з підручником і роздавальним матеріалом).
3. Заключна бесіда.
Роздавальний матеріал: колекції ламп і патронів на кожен робочий стіл. У колекцію бажано включити кілька освітлювальних ламп різної потуж¬ності, різного розміру, проекційні лампи (від епідіаскопа, фільмоско¬па і т. д.), лампу від кишенькового ліхтаря.
Зміст уроку
Повторивши методом фронтально¬го опитування матеріал поперед¬нього уроку, я запитую, чи не знають учні яких-небудь приладів, заснова¬них на тепловій дії струму. Як пра¬вило, учні називають електроплит¬ку, електропраску, але не вказують електричну лампу. Я вмикаю елек¬тричну лампу і запитую, на чому зас¬нована її дія? Після цього я пропо¬ную учням самостійно за підручни¬ком розібратися в будові лампи роз¬жарювання, використовуючи при цьому лампи і патрони, що лежать на столі кожного учня. Після робо¬ти з підручником і роздавальним ма¬теріалом учні повинні відповісти на такі питання:
1. Коли і ким була виготовлена перша електрична лампа розжарювання?
2. Яка дія струму покладена в основу роботи електричної лампи?
3. Що загального в побудові і прин¬ципі дії всіх ламп розжарювання?
4. Для чого скляні балони ламп наповнюють інертним газом?
5. Чому тиск у балонах ламп при кімнатній температурі нижчий за атмосферний тиск?
6. Що означають цифри на цоколі або балонах ламп?
Ці питання записую на дошці і за ними проводжу бесіду після самос¬тійної роботи учнів. У процесі бе¬сіди учні користуються схемою бу¬дови лампи, що вивішена на класній дошці, і колекцією ламп, змонтованих на вертикальній па-нелі. Далі надаю додаткові відомості з історії розвитку електричного освітлення.
Розповідаю і про розміри ламп: крім усім відомих ламп, що нам трапля-ються на кожному кроці, є і незви¬чайні, рідкісні електричні лампи; такими є, наприклад, лапми-гіганти, що застосовуються для спе¬ціальних цілей (для морських ма¬яків). Найбільша з таких ламп зав¬вишки більше метра, потужність її 30000 Вт. Існують і лампи-карлики. Найменші з таких ламп використо¬вуються в медицині для освітлення внутрішніх органів людини при операціях. За своїми розмірами вони лише ненабагато більше шпилькової голівки.
Після вивчення паспорта електрич¬них ламп пропоную учням визначи¬ти опір нитки розжарювання розда¬них ламп і сили струму, що прохо¬дить через них при ввімкненні в ме¬режу з напругою, зазначеною на лампі.

УРОК З ТЕМИ «КОРОТКЕ ЗАМИ¬КАННЯ. ПЛАВКІ ЗАПОБІЖНИКИ»
(8 клас)

Мета уроку: дати поняття про корот¬ке замикання, ознайомити з призна-ченням і будовою плавкого запобіж¬ника.
План уроку
1. Індивідуальне опитування.
2. Поняття про коротке замикання (пояснення вчителя).
3. Робота з роздавальним матеріалом
Роздавальний матеріал: набори плавких запобіжників різних видів (коркові, трубчасті й ін.).
Зміст уроку
Продемонструвавши коротке замикання і пояснивши причини його виникнення, я підводжу учнів до висновку про необхідність таких приладів, що автоматично розмикали б електричне коло при короткому миканні й інших випадках проходження по колу струму, що перевершує допустимі норми.
Про призначення і побудову плавких запобіжників я пропоную учням ознайомитися самостійно за підручником. Для роботи на кожен стіл і дається набір плавких запобіжників. Учням рекомендується уважно вивчити представлену колекцію і відповісти на такі питання:
1. Для чого призначені плавкі запобіжники?
2. Яка дія електричного струму і кладена в основу їх будови?
3. Що спільного в принципі дії плавких запобіжників?
4. Яка будова коркового плавкого запобіжника?
5. Які плавкі запобіжники наявні; в колекції? Чим вони відрізняюся один від одного? Де вони застосовуються?
6. Що загального в будові всіх плавких запобіжників?
7. Що означають написи на запобіжниках «0,5 А»; «10 А»?
За цими питаннями проводжу бесіду з учнями. На завершення демонструю дію плавкого запобіжника при короткому замиканні, а також при збільшенні числа рівнобіжних підключених споживачів.
У свої роботі я дотримуюсь такої побудови уроків у рамках однієї теми:
І урок. Лекція (подача матеріалу значеннєвими блоками).
ІІ урок. Нестандартний урок організації самоосвітньої діяльності учнів. Розробка опорних конспектів. Підготовка до практикуму розв’язання задач.
ІІІ, ІV уроки. Практикум розв’язання задач.
V урок. Лабораторна робота.
VІ урок. Семінар.
VІІ урок. Робота в групах.
VІІІ урок. Захист творчих робіт.
IX урок. Контрольна робота.
X урок. Корекція знань учнів.
Для наочності фіксування передбачуваних і підсумкових результатів учні в окремих зошитах будують графіки досягнень. Графік дозволяє наочно спостерігати успіхи школярів і можливі шляхи підвищенню успішності. Він допомагає батькам реально контролювати процес навчання. Графік будується 12-бальною системою оцінювання за такими параметрами:
1. Фізичні поняття. Позначення величин.
2. Значення формул, законів.
3. Рівень задач, розв’язуваних учнем.
4. Лабораторна робота. Практичне застосування.
5. Творчі завдання.
6. Контрольна робота.
7. Корекція знань.
Моніторинг викладання фізики виступає як складова частина навчально-виховного процесу, котрі проводжу постійно завдяки графічному представленню. Це не призводить до перевантаження вчителя або учнів, тому що його частково проводять під час роботи в групах самі учні.
Технологія формування життєвих компетенцій на основі даних моніторингових досліджень характеризується своєю ефективністю, про що засвідчують результати участі учнів у міських олімпіадах.
Технологію формування самоосвітньої компетентності учнів, яку я використовую в своїй діяльності, виступає як дієвий засіб забезпечення зростання рівня навчальних досягнень і розвитку школярів.
Виходячи із цього, можна із впевненістю підкреслити, що вчитель є головною рушійною силою в забезпеченні процесу формування самоосвітньої компетентності учнів. Від нього, від його професійної компетентності залежать результати, яких досягнуть учні.
Категория: методичні рекомендації | Добавил: ирен (19.12.2011)
Просмотров: 3299 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 3.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Поиск

Copyright phizika.at.ua © 2017
Сделать бесплатный сайт с uCoz